Нововасилівський НВК «Гармонія»
ПРИЗНАЧЕННЯ
СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ
НА УРОКАХ
ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ
В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Підготувала
вчитель початкових класів
Фефелова АА
2016-2017 навчальний рік
На мою думку, рольова гра, яку я використовую на уроках з розвитку зв’язного мовлення, якнайбільше сприяє формуванню комунікативної, діяльнісної та соціальної компетентності учнів.
Елементи драматичної гри зорієнтовані на розвиток в учнів вміння складати висловлювання та спілкуватися в різноманітних життєвих ситуаціях.
За ідеєю авторів програми « Дві чаклунки» (Старагіної І.П. та Чеснокової О.Г.) змістом гри стає освоєння взаємовідносин «учасник спілкування-спостерігач». Дуже важливо, щоб спостерігач не був стороннім. Тому, як мені здається, дуже доцільним є введення персонажів двох Чаклунок. З одного боку, Чаклунки активізують учнів - «спостерігачів», які в певні моменти не приймають участь в сюжетно-рольових іграх: ці діти протягом уроку відстежують «зачарованих» Балакухою та Мовчункою і знімають з них чари з допомогою чарівних підказок. З іншого боку, присутність на уроці Чаклунок знімає психологічну напругу з сором’язливих дітей, учнів з недостатнім розвитком зв’язного мовлення, дітей з мовленнєвими вадами. Ще один добрий ефект від цих персонажів: діти не бояться помилитись. І, насамперед , (що є дуже важливим для мене) вчаться співчувати та допомагати тому, в кого щось тимчасово не виходить.
Старагіна і.П. та Чеснокова О.Г. наполягають на тому, що « сюжетом гри є подолання учасниками спілкування всіляких труднощів, що виникають під час спілкування: неможливість звернутися або відповісти на звертання через наявність перешкод ( занадто швидке або занадто повільне мовлення) або через умови, що перешкоджають спілкуванню ( погано видно, чутно, незнайома мова). Труднощі, про які йде мова, виникають в грі через підступ двох злих Чаклунок.»
Автори програми зазначають, що відносини між учасниками спілкування та спостерігачами є вже не природними, а культурними, тобто опосередкованими. « Ці відносини представлені для дітей не в побутових сценах спілкування, а в особливих суспільних інституціях, наприклад: театр, кіномистецтво, художня література. Відкриття відносин «учасник спілкування» - «спостерігач» є зоною найближчого розвитку молодшого школяра . Саме вдосконалення себе як того, хто висловлюється, не тільки з позиції учасника спілкування (того, хто звертається чи того, хто відповідає) дозволяє дитині стати суб’єктом спілкування і в писемному мовленні»
В програмі «Дві Чаклунки» авторами багато уваги приділяється освоєнню дітьми засобів спілкування ( як словесним, так і несловесним: жести, міміка, дії, інтонація тощо).
На відміну від звичайних уроків з розвитку зв’язного мовлення гравці або артисти сюжетно-рольових ігор мають деякий театральний реквізит 9 костюми, маски та інше).
За задумом авторів « поведінку вчителя під час ігрових занять можна схарактеризувати як ініціювання творчої активності дітей. Це пов’язано із спонуканням дітей до дії відповідно певної мети без заданого зразка дії; дозволом і заохоченням безлічі питань і думок; стимулюванням відповідальності й незалежності; акцентом на дитячій самостійності; схвальною оцінкою дитячої фантазії; відкритістю до дитячої імпровізації». На жаль, знаннєвий рівень учнів мого класу поки що дозволяє виконувати репродуктивні завдання, завдання за зразком або з використанням фраз чи реплік-підказок. Тому доводиться корегувати програмний матеріал «Двох чаклунок» з урахуванням фізіологічних та розумових особливостей учнів мого класу.
Кінцевим результатом програми має стати організація вистав або гри-драматизації ( з попередньою репетицією окремих груп), де спостерігачі вже будуть не просто глядачами, а радниками учнів-артистів.
Програма «Дві чаклунки » вміщає 27 занять й призначена для учнів першого класу, для другокласників автори пропонують програму «Дівчинка Христинка». На превеликий жаль, я ознайомилася з «Двома Чаклунками» вже по закінченні моїми учнями першого класу. Тому вирішила адаптувати запропонований матеріал для розвитку зв’язного мовлення в цьому навчальному році, тобто в другому класі.
За результатами роботи на уроках зв’язного мовлення можу зробити висновок, що в програмі передбачена групова взаємодія учнів. І, як підкреслюють Чеснокова О.Г. та Старагіна І.П., « на початковому етапі це ігрова взаємодія, а згодом… здобуває характер навчального співробітництва. Такі два різновиди групової взаємодії дітей різняться на підставі того, на що зорієнтовано саму взаємодію: на процес чи результат»
Література
- Старагіна І.П.,Чеснокова О.Г.: Гра « Дві Чаклунки»: 27 занять з розвитку зв’язного мовлення для першокласників ( введення в писемне мовлення).Методичні рекомендації для вчителя. Ч.1- Харків: Розвиваюче навчання, 2008, - 76с.
- Эльконин Д.Б. Психология игры. –М.: Педагогика, 1978.-304с.
| 