Департамент освіти й науки Запорізької обласної державної адміністрації

КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної освіти» ЗОР

Кафедра початкової освіти

КУРСОВА РОБОТА

Тема «Розвиток інформаційної компетентності учнів початкових класів, як складової соціальної компетентності»

 Виконала Фефелова Анжела Аркадіївна

      вчитель початкових класів

                        Нововасилівського НВК « Гармонія»

                                    Приазовського району     Запорізької області

                                         Перевірив

                                                   2016

Актуальність проблеми

Сучасне інформаційне суспільство висуває до школи одну з найважливіших вимог – соціалізація учнів та їх конкурентоспроможність у подальшому дорослому житті, що передбачає набуття учнями певних якостей , які формують життєву компетентність: вміння самостійно, творчо та критично мислити, усвідомлювати, де і яким чином набуті знання можуть бути використані на практиці, вміння самостійно знаходити інформацію та використовувати її в роботі.

 Проте, на даному етапі розвитку суспільства складні умови модернізації та реструктуризації сільської школи обмежують набуття учнями соціального досвіду й формування соціальної компетентності учнів. (за О.В. Варецькою) [1,c.41]. Саме тому праця в сільській школі вимагає від учителя більш уважного ставлення до розвитку ключових компетентностей учнів, зокрема соціальної  (та інформаційно-комунікативної, яка є невід’ємною складовою соціальної  компетентності). Сучасний Державний стандарт початкової освіти [2] передбачає формування в учнів компетентності з питань інформаційно-комунікаційних технологій. Більш глибокі знання та практичні навички для формування даної компетентності учні отримують на уроках інформатики, проте й інші навчальні предмети , а також позакласну роботу можна спланувати так, щоб учні здійснювали свою пізнавальну та практичну діяльність , набуваючи певних якостей, які сформують їх життєву ( зокрема інформаційно-комунікативну) компетентність.

Мета роботи

Беручи до уваги, що інформаційна компетентність є складовою соціальної компетентності , вважаю дуже важливим процес формування та розвитку в молодших школярів інформаційної компетентності, а саме: навчання дітей грамотно працювати з будь-якою інформацією (розвивати вміння збирати необхідні факти, аналізувати їх, висувати на їх основі гіпотези, робити

1

узагальнення, порівнювати з подібними або альтернативними варіантами розв’язання поставлених задач, встановлювати закономірності, піддавати їх статистичному аналізу, використовувати для вирішення нових проблем, неординарних ситуацій).

Теоретичний матеріал

З питання класифікації найважливіших компетенцій в методично-науковому освітянському просторі існує багато різноманітних думок. Незалежно від способів класифікації  та їх авторів соціальна компетентність часто висувається як одна з найважливіших.

А.Хуторський [6] вважає, що компетентність — це інтегрована характеристика якості особистості, результатив­ний блок, сформований через досвід, знання, вміння, ставлення, поведінкові реакції; визначає поняття компетентності, як володіння людиною відповідною компетенцією, що включає його особове відношення до неї і предмету діяльності.

Компетенція – включає сукупність взаємозв'язаних якостей особи (знань, умінь, навиків, способів діяльності), що задаються по відношенню до певного круга предметів і процесів, і необхідних для якісної продуктивної діяльності по відношенню до них. ( за А. Хуторським)

Автор має на увазі під компетенцією деяку відчужену, наперед задану вимогу до освітньої підготовки учня, а під компетентністю – його особистісну якість, що вже відбулася (характеристику).

Компетенції - це узагальнені способи дій, що забезпечують продуктивне виконання професійної діяльності. Це здібності людини реалізовувати на практиці свою компетентність. Ядром компетенції є діяльнісні здібності - сукупність способів дій.(Скворцова С.О.) [4]

2

Соціальна компетентність – дуже широке поняття, яке включає в себе багато складових.

За Державним стандартом початкової загальної освіти [2] соціальна компетентність – здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Поняття інформаційна компетентність визначається як інтеграційна якість особи, що є результатом віддзеркалення процесів відбору, засвоєння, переробки, трансформації і генерування інформації в особливий тип наочно-специфічних знань ( Єфіменко В.С.) [3, c.1)

Поняття інформаційної компетентності невід'ємно пов'язане з поняттям інформаційної культури, під якою ми розуміємо сукупність норм, правил і стереотипів поводження, пов'язаних з інформаційним обміном у суспільстві. Поняття інформаційної культури сформувалося в процесі активізації уваги до

механізмів інформаційного обміну в зв'язку з колосальним посиленням ролі інформаційних ресурсів в соціокультурних процесах у середині та другій половині XX сторіччя [5, с.135].

         Термін «формування» належить до основних понять педагогічної психології і визначається, як діяльність експериментатора-дослідника або вчителя, пов’язана з організацією засвоєння певного досвіду, дії чи поняття учнем [8].

         На жаль, впровадженню  Державного стандарту щодо формування інформаційно-технологічної компетентності учнів початкової школи поза уроками інформатики присвячено не так багато робіт методистів та науковців. Глибше та детальніше ця проблема опрацьована дослідниками та вчителями-практиками для ланки старшої школи.

         Розглянувши та проаналізувавши етапи формування загальноосвітніх умінь учнів (Рєзіна О.В. [8], Лукаш І.М.   [9]) , встановлено основні етапи роботи з інформацією : здобування, відбір, зберігання, опрацювання,

3

передавання. А також чотири рівні процесу формування інформаційно-комунікативної компетентності 6

• Репродуктивний;
• Творчо-репродуктивний;
• Репродуктивно-пошуковий;
• Творчо-пошуковий (дослідницький).

Перший – репродуктивний – етап передбачає процес сприйняття та засвоєння простих інформаційно-технологічних знань та операцій. Діяльність вчителя на цьому етапі є провідною[9] і проявляється у викладі змісту інформаційних знань та демонстрації базових інформаційних технологічних операцій.

Другий етап  характеризується відбором (аналізом), зберіганням та опрацюванням набутих інформаційних знань та технологічного досвіду і є сходинкою для наступної фази – самоконтролю. На творчо-репродуктивному етапі учитель знайомить учнів з раціональними технологіями створення інформаційних продуктів. Роль учителя полягає в керуванні та допомозі учнівській діяльності, поясненні та консультуванні в межах задачно-інструктивного підходу [8].

На третьому етапі (частково-пошуковому) з’являється фаза застосування та закріплення набутих інформаційних умінь та характеризується опрацюванням та передаванням вже набутого інформаційно-технологічного досвіду, перенесенням засвоєних прийомів та технологій в інші теми, на інші предмети, в нові умови та сфери діяльності. Вчитель консультує учнів під час роботи та організує роботу «учень-учню».

         Четвертий – дослідницький – етап – це застосування набутих інформаційно-технологічних вмінь в нових умовах, самостійна проектувальна діяльність, синтез та узагальнення набутих інформаційно-технологічних умінь на попередніх етапах. Даний етап забезпечується реалізацією проблемного підходу і передбачає самостійне ставлення учнями перед собою завдання,

4

індивідуальне розв’язання проблемних питань. Вчитель створює проблемну ситуацію, спрямовує самостійну діяльність учнів на розвиток та удосконалення набутих знань, конкретних інформаційно-технологічних умінь та націлює учнів на виконання завдань високого рівня складності.

         Кожен з етапів передбачає фазу контролю та корекції ( для вчителя) й самоконтролю ( для учнів).

Практична частина

 Спираючись на досвід Лукаш І.М. [9], Рєзіної О.В. [8], був розроблений алгоритм формування  та розвитку інформаційної компетентності учнів початкових класів, який я намагалась застосувати для учнів 4-А класу Нововасилівського НВК «Гармонія» Приазовського району Запорізької області

Процес розвитку й формування інформаційно-комунікативних умінь та навичок відбувався в чотири етапи переважно на основі роботи з текстовою інформацією.

         Перший – початковий ( формально-операційний). На цьому етапі учні знайомилися з можливостями набуття інформаційних навичок, відпрацьовували алгоритми виконання простих операцій при роботі з текстами ( вибір конкретних фактів, понять з контексту; виконання аналізу опрацьованого тексту, підготовка учнями запитань для уточнення отриманої інформації), вчились знаходити відповідну інформацію з прочитаного, прослуханого чи  переглянутого матеріалу під керівництвом вчителя або батьків.

Другий етап – задачно-інструктивний. Учні самостійно створюють інформаційний продукт за інструкцією, технологічною картою, поданим алгоритмом чи за зразком. Так, на уроках читання діти власноруч виготовляли книжечки-малятко з використанням творів позакласної літератури за зразком, запропонованим вчителем ( додаток 1).

Метою наступного, задачно-технологічного етапу, є розвиток інформаційно-технологічних умінь зі створення інформаційного продукту за поданими вчителем вимогами. Діти виконували різноманітні завдання:

5

статистичні опитування, міні-проекти з різних навчальних предметів, анотації до статей періодичної публіцистичної літератури тощо. Так, наприклад, діти приймали участь в конкурсі «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу», самостійно опрацювавши дитячі твори сучасних авторів: Т.Щербаченко. О.Ільченко, Л.Лапіної та інш., писали відгуки на ці твори (додаток 2)

 Нарешті, етап проблемного підходу полягає у розвитку творчих здібностей учнів, проектувальних навичок, здатності застосовувати набуті інформаційно-технологічні вміння у нових ситуаціях, за нових умов. Цей етап можна охарактеризувати як фазу інформаційних компетенцій, сформованих на попередніх рівнях. В четвертому класі учні, використовуючи інформацію, здобуту в Інтернеті, готують повідомлення, опрацьовуючи їх в Microsoft Word (додаток 3). Вміння приймати самостійні рішення, узгоджуючи їх з оточуючими учнями, навички роботи в команді діти розвивають під час синтезу колективного інформаційного продукту з виконаних індивідуальних завдань, розроблених у кількох варіантах. Прикладом такої співпраці є колективний проект дитячої ілюстрованої казки «Лісові пригоди» (додаток 4).

6

Висновки

На мій погляд, вивчення проблеми формування та розвитку інформаційної компетентності учнів сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу, дає змогу не тільки вчителю, але й учням, самореалізуватися , як професіоналам та є одним з чинників розвитку творчих здібностей й формування соціальної компетентності учнів.

Подальшу роботу з даної педагогічної проблеми пов’язую з дослідженням розвитку інформаційно-технологічних навичок учнів як  явища операційно-технологічного компоненту соціальної компетентності [7, с.270].  

Вважаю актуальним подальше вивчення взаємозв’язку інформаційної компетентності з іншими ключовими компетентностями (комунікативна, громадянська, економічна і т.д.) , що підпорядковані соціальній компетентності, а також вдосконалення роботи учителя-учнів на етапі проблемного підходу  .

7

Література

1. Метод соціокультурної ситуації як основа стратегії розвитку соціальної компетентності вчителя початкових класів сільської місцевості / О. Варецька // Гірська школа Українських Карпат . - 2013. - № 8-9. - С. 41-45. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/gsuk_2013_8-9_16.pdf
2. Державний стандарт початкової загальної освіти. Постанова МОН № 462 від 20 квітня 2011 року
3. Основна школа як важливий етап формування інформаційної компетентності фахівця /Єфіменко В. С. // http://uk.orgsun.com/1/1/340-1.php
4. Компетентності та компетенції: співвідношення понять/ Скворцова С.О., Цимбалюк Я.С.// skvor.info › Публікації › Статті
5. Культурология. ХХ век. Энциклопедия. Т1/ СПРб.: Университетская книга, 1998
6. Хуторской А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты // Интернет-журнал "Эйдос". - 2002. - 23 апреля. http://www.eidos.ru/journal/2002/0423.htm
7. Шпичко І.О. / Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», №2(8)/201// irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbi s_64.exe
8. Рєзіна О.В. /Формування інформаційно-пошукових да дослідницьких умінь учнів старшої школи в процесі навчання інформатики.// К., 2005
9. Лукаш І.М. / Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання інформатики// К., 2003