Осінні казки

Осінь

             В одному лісі жила собі берізка. Одного дня вона познайомилась з їжаком. Їжак щодня приходив до берізки , та вони разом спілкувалися. Так і літо пройшло.

            Настала осінь. Все частіше йшов дощ, облітало листя з дерев. Їжак щодня готувався до зими. Він не міг знайти собі домівку. Берізка запропонувала їжаку своє листя, вона їжаку листячко віддала. А їжак подякував берізці та й зробив собі домівку поряд з нею. Разом вони заснули до весни. Артем Сакун

Лінива білка

         Жила-була Осінь. І було у неї три сини: Вересень, Жовтень, Листопад. Довіряла вона їм по черзі ходити до лісу, дивитися, як готуються до зими звірі.

          Першим пішов Вересень. Всі звірі готувалися до зими: білки збирали горіхи, їжачки збирали гриби, птахи готувалися до відльоту в теплі краї. Все Вересню сподобалось, і він зібрався йти, та раптом помітив , що в дуплі спить білка. Але йому вже пора було йти, тому вирішив передати своєму братові Жовтню, щоб він простежив за білкою.

          І прийшов у ліс Жовтень. Всі також продовжували готуватися. Тільки та лінива білка всім заважала та відволікала. Жовтень пригрозив білці, що прийде зима, усі звірі будуть сидіти у своїх теплих будинках і їсти свої запаси, а вона змерзне. Та білочка у відповідь тільки розсміялась. Жовтень засумував та пішов додому.

             Побачив сумного брата Листопад і вирішив провчити білку. Ось він у лісі, але прихопив із собою заморозки. Спостерігає за звірами, майже всі готові до зими, а білка ходила змерзла та голодна , і їй було не до веселощів. Пішла вона до своєї знайомої білки, попросилась перезимувати й пообіцяла, що ніколи більше не буде так робити. Знайома їй повірила й пустила до себе, а білка в наступному році була най роботяща в лісі. Янцевич Максим

Осінь

             Колись дуже давно стояло королівство , і правив ним похмурий та плаксивий король – Осінь. І було в цьому королівстві три міста. Ці міста дуже відрізнялись між собою.

Перше було золотим. Це Вересень.

Ось вересень стукає в віконце,

Нам треба вставати зрання,

Тому що до школи

Поспішає дітвора.

Друге було мокрим і похмурим. Це Жовтень.

Облітає листя хмуро,

Дощ стукає по дахам,

 птахи стихли в лісі,

тільки вітер чутно.

А Листопад обладнався в біле.

Ось і все, прийшов листопад

І привів з собою холод

Річки змінились

Льодом покрились.

Усі міста жили дуже дружно. Тому і приходить до нас Осінь кожного місяцю зі своїми подарунками. Проскурін Ілля

Казкова Осінь

        Жила дівчинка Осінь, вона була феєю. Вона дуже полюбляла гратися зі звірятками. Їжачків вона пригощала грибами та яблуками, біль чат – горішками. Осінь роздавала багатий врожай. А ще всі любили її за те, що вона була добра, щира та красива. Горелкіна Ольга

Звірята та осінь

Жили-були собі звірята. Якось вони помітили, що ліс змінився. Стало жовтим листя, тьмяною травичка. А ще дуже змінилися шубки у зайців. Мабуть, настала осінь. Костіна Аліна

Фея-Осінь

           Жила-була в великому лісі фея-Осінь. В неї було довге золоте волосся, а очі небесно-блакитні. В її шафі були золоті, бордові та жовті сукні. А шубки її – зі хмарок.

           Коли фея-Осінь йшла лісом, чарівний пил потрапляв на листя. Цим пилом пофарбувалось листя дерев. Деревам дуже сподобались ці кольори. Кирилаш Дарина

Маленька Фея

          В далекому казковому лісі народилась маленька фея. Вона жила на великому дубі. Влітку їй було гарно, всі пташки були її друзями. Але настала осінь, сонечко вже не так гріло, багато феїних друзів відлетіли на південь. Одного дня налетів сильний вітер і відніс фею далеко від домівки. Вона не знала, як потрапити додому, аж раптом зустріла зайця та попрохала його відвезти чарівну дівчинку до великого дуба. Заєць Феї допоміг. Калашнікова Лєра

Королева Флора і правителька Гера

          Є на світі казкова країна. Якою правила королева Флора. Вона була королевою року, а всі її піддані – правителі  весни, літа, осені та зими. Одна з усіх правителів - господарка Гера, була правителькою осені. Коли починалась осінь, її слуги літали над усією землею та розсипали казковий пилець. Цей пилець був символом міста Флори – без нього не могли починатись ані осінь, ані весна, ані зима, ані літо. Калмикова Діана

Осіння пригода

         Ось і настала осінь. Чарівна, золота. Казкова осінь. Для мене осінь асоціюється з казкою,тому що вся справа в її красі, в червоно-жовтому наряді з листя, в м’якому шепоті дощу за вікном.

         У густому-густому лісі, в норі під старезним дубом жила дружна заяча сім'я. Шестеро зайченят були слухняними, а сьоме зовсім було неслухняне. Вирішив зайчик вилізти з нори й побігати лісом. Бігло зайча лісом, роздивляючись усе навкруги. Все йому було до вподоби. Осіннє сонечко пригрівало, він хрумав полинові стебла, а потім грів допитливого носика на сонці. А потім він повернувся до норки і заснув міцним сном. І наснилась йому чарівна осінь. Марковський Костя

Осінь

          Жила-була Осінь. Вона була гарна, весела. В неї  листячко було жовте, оранжеве, червоне. Зайчик та Їжачок розглядали Осінь. А в неї почало опадати листя. Прокоп'єва Діана

Осіння пригода

           Жила-була дівчинка Наталка. Наталці 8 років. Вона вже доросла. Одного разу мама сказала Наталці:

- Донечко, ти вже доросла. Піди до лісу, збери грибів.

- Гаразд, - відповіла Наталка.

-  Вона взяла кошик та вийшла на вулицю. На вулиці жовтогаряча осінь. Коли Наталка увійшла до лісу, вона побачила дівчинку і запитала:

- Дівчинко, як Вас звати?

- Мене звуть Осінь. – відповіла вона – А тебе як звати?

- Мене звати Наталка. Я прийшла до лісу  за грибами.

- Тоді ходімо! – сказала Осінь.

І дівчинка-Осінь привела Наталку до великої галявини з грибами. Сенін Євген

Назва для казки

        Така мила осінь, яка ласкава осінь. Матуся їй їсти несе. Осінь, ласкава осінь. Ось так і назву казку. Мазепіна Аліна

Хто розфарбував ліс?

Якось вранці їжачок Вася снідав. Раптом він почув за вікном голос свого друга зайченя.

- Вася. Швидше! Тут таке!

-  Щось сталося? – сказав Вася і швидко вибіг на вулицю.

- Там таке, Вася! Хтось розфарбовує ліс! Зараз сам побачиш!

        Вже дуже скоро вони опинились на своїй улюбленій галявині. Вася озирнувся навколо і побачив. Ще вчора дерева на галявині були зеленими, а тепер то там, то тут з’явилися різнокольорові листочки. Вони були жовтими, червоними, помаранчевими та коричневими. Хтось і справді розфарбував ліс.

-  Стьопа, а хто це зробив? – запитав їжачок.

-  Не знаю.

        В цей час повз галявини проходив тато їжак. Він побачив Васю зі Стьопою та здивувався:

-  Що ви тут робите?

- Ми хотіли знайти лісового художника, який розфарбовує дерева, - пояснив їжачок татові.

- Так немає ніякого художника, - засміявся тато їжак. – це осінь розфарбовує дерева! Харитонов Артем

Три брати

         У одному лісі жили собі три брати-дуби. Прийшла осінь. Один брат убрався у жовте листя, другий у червоне, а третій був без листя. Два брати були гарні та веселі, вихвалялись один перед одним, у кого краще вбрання. А третій брат стояв сумний, бо йому нічим було вихвалятись. Пожаліли його брати та закидали на нього листя. Один дав брату жовтого, а другий – червоного вбрання. І з’явився у третього брата жовтогарячий одяг , став він красивіший за своїх братів. Дуже зрадів старший брат такій зміні. І щиро подякував своїм братам за подарунок. Мурич Богдан